Naar de inhoud

julius dreyfsandt zu schlamm - juliusdreyfsandtzuschlammprosa

akke.beakke.be

Archief

Vrijdag 21 juni 2024

La naissance de la solitude

.
Né du paradis de la chaleur et de l'abondance
avec la perte de connexion essentielle, je suis devenu dépendant et brûlé, et mon âme s'est séparée. J'ai perdu le sentiment d'unité.
C'est là que ma solitude est née. C’est tellement humain et fondamental. Cela réveille l’inévitable sentiment de désolation dans la mort.
Je le cherche souvent, mais je n'arrive pas toujours, aveugle et ignorant, à trouver le chemin de l'amour éternel, et je suis captivé par tout ce qui est terrestre. Parfois, je suis bercé par des rêves contradictoires, de jour comme de nuit.
Mon authenticité est proche de mon âme. Elle ne peut s'épanouir que si je veux grandir vers l'autre et si je veux me partager dans le jardin de l'affection inconditionnelle.
Alors seulement, oui, alors seulement serai-je conduit à une connexion pure
.
en francais
Geschreven door juliusdzs om 17:03 Reageer op dit bericht
Vrijdag 21 juni 2024

El nacimiento de la soledad

.
Nacida del paraíso de la calidez y la abundancia
con la pérdida de la conexión esencial, me volví dependiente y me quemé, y mi alma se separó. Perdí mi sentido de la unidad.
Fue entonces cuando nació mi soledad. Es tan humano y fundamental. Despierta el inevitable sentimiento de desolación ante la muerte.
A menudo la busco, pero no siempre puedo, ciego e ignorante, encontrar el camino del amor eterno, y me cautiva todo lo terrenal. A veces me arrullan sueños contradictorios, de día y de noche.
Mi autenticidad está cerca de mi alma. Sólo puede florecer si quiero crecer hacia los demás y si quiero compartirme en el jardín del afecto incondicional.
Sólo entonces, sí, sólo entonces seré conducido a la conexión pura.
Geschreven door juliusdzs om 17:00 Reageer op dit bericht
Vrijdag 21 juni 2024

Понякога се скитам

.
Понякога се скитам стъпка по стъпка в търсене на минали разстояния
или стъпвам по стълбите, където ме очакват още по-смъртоносни пожари;
на какво трябва да обърна внимание
бутам пред себе си стени, облечени в железни решетки
очите ми достигат глухота, която лишава от звук скованите ми устни;
или е така, че избирам неканената невидимост
пътят с паднали листа свършва в задънена улица
Кой някога е разказвал за майчината утроба?
Geschreven door juliusdzs om 16:52 Reageer op dit bericht
Vrijdag 21 juni 2024

Nel giardino

.
Nel verde del presente, la luce del sole è sempre sinonimo di un passato recente.
Vedo la curva in lontananza e certamente sento il colore del suo bagliore, oppure a volte sento la voce flebile che ti accompagna sempre nel vento che cerchi, portando sempre con sé i tuoi toni più profondi, spesso coinvolgenti ma che insistono su una risposta.
Non è certo una risposta negativa, perché è quel cono di piombo che si aggrappa ai viticci smussati, illogici e inadeguati e smuove persino i fiori. A volte sei sorpreso da un singolo miracolo: un bambino che porta via il silenzio.
Geschreven door juliusdzs om 16:50 Reageer op dit bericht
Vrijdag 21 juni 2024

der Mut

.
wie viel Zeit bleibt mir, dir von heute zu schreiben? das Atmen ist manchmal schwer, mühsam, oder lege ich zu viel Gegengewicht auf die Waage?
das Rauschen in meinem Ohr zieht Stille an, du hörst es in wechselnden Farben: so erlebe ich den Tag, Regen oder grauer Himmel, manchmal ein Dach über aufmunternden Düften.
meine Uhr steht still. seit Jahren tut sie das, oder bilde ich mir das nur ein?
dann frage ich mich irgendwann, ob die Zeit mich überhaupt noch kennt. ich will die Erkenntnis sparen und dann den Dingen ihren Lauf lassen.
ach, ich weiß, wie man Töne schreibt, meine Hände denken nicht daran, und kein Gedanke wird in der Lage sein, einen Ton zum klingen zu bringen.
im Unfassbaren stehe ich mit offenen Händen, und meine bewegten Finger bestimmen den Satz.
Geschreven door juliusdzs om 16:49 Reageer op dit bericht
Vrijdag 21 juni 2024

Україна

.
Сьогодні плачуть мовчазні вулиці, Я знову побачив незліченну кількість червоних каменів.
кров тече, як вода, з тіл інвалідів, без рук і ніг, або з героїв, убитих ведмедями і вбивцями, підбадьорюваними божевільними панами:
це не тільки директор власного театру, а й шеф Православна церква Росії, у божественних ризах, молиться за мир, у той час як благословенний солдат на фронті пожирає своїх слов’янських братів одного за іншим.
мирні люди просто не знають цих дурних пекельних мук, а тому найближчий сусід, володар сходу, мовчить.
який чекає свого ранку. його наздоженуть і не уникнуть кари.
це було сказано мною здалеку. Так далеко від фронту, але посеред Європи. Моя уява не може зрозуміти чи відчути ваших страждань і втрат
Хай живе Україна
(мабуть переклад не 100 % правильний)
Geschreven door juliusdzs om 16:48 Reageer op dit bericht
Vrijdag 21 juni 2024

V bytí

.
´ivot v tieni je mojou súčasťou. Nie som ani plachý, ani mŕtvy. Duša načúva hlasu alebo tú¸i v strachu, chytená medzi dnešok a neznámy zajtrajšok.
Prechádza do vrstvy, kde vôľa nemá moc a stará sa o mňa, a potom zase dúfam, ¸e jedného dňa ilúzia chytí ten krehký prút so svojou pozemskou návnadou, mávajúcou ako klapka v okamihu, keď takmer naslepo vtrhnem.
´iť v tieni znamená čakať v očakávaní.
Nie, nie som plachý, ale prebývam v nevyslovených myšlienkach
Geschreven door juliusdzs om 16:47 Reageer op dit bericht
Vrijdag 21 juni 2024

Χρόνος ζωής

.
το κεφάλι της να ακουμπάει απαλά στο φθινόπωρο μου και να ονειρεύεται ένα μακρύ καλοκαίρι που ακόμα κυνηγάω, να τρέχει κατά μήκος της παραλίας ζητώντας ένα χαμόγελο, εκείνη ένα χέρι να μου απλώσει το χέρι
h απόσταση μοιάζει όλο και μεγαλύτερη, ο ύπνος βαθύτερος από ποτέ.
oι εποχές πλένουν το δέρμα μου, η νιότη ξεθωριάζει, το μέλλον μου ξεπαγώνει
tο μάγουλό της προδίδει την απόσταση, τα μάτια αντανακλούν την καρδιά μου.
τα σύνορα απομακρύνονται όλο και περισσότερο,
η ανάπτυξη πλησιάζει το θάνατο την ίδια στιγμή
Geschreven door juliusdzs om 16:46 Reageer op dit bericht
Vrijdag 21 juni 2024

Encadenada

.
Mi alma refleja la luz contemporánea del océano perdido
en el principio hubo visión, brumosa aunque ahora, más nítida
aunque más a menudo y más profundamente experimento el color de la luna nueva
Aunque la tierra esté llena de bocas, conozca innumerables bosques con manos;
un hombre es enviado sin preguntar, se pierde todo el tiempo
y como individuo, innegablemente ligado a sí mismo
Alle reacties:
2Anny Stobbe en Ria Walstra
1 opmerking
1 keer gedeeld
Leuk
Opmerking plaatsen
Delen
Geschreven door juliusdzs om 16:45 Reageer op dit bericht
Vrijdag 21 juni 2024

ο διάβολος

.
στο σκοτεινό δωμάτιο, εικόνες άγνωστης φύσης αποκαλύπτονται κατά καιρούς.
ακόμη και αν η αντίληψη φαίνεται καθαρή και φωτισμένη από τη σωστή γωνία, μερικές φορές ένα κακό σκοτεινό πνεύμα αναπτύσσεται ακούσια, από το οποίο ανατριχιάζω σοβαρά
ένα φίδι θα μπορούσε να κρύβεται, με διαβολική διάθεση, να ρίχνει ξαφνικά μόνο σκιές και, όπως φαίνεται, να θέλει να με κοροϊδέψει με την αδυναμία του.
θα μπορούσε επίσης να είναι ότι τα χρώματα έχουν διαλυθεί σε μαύρο και άσπρο επειδή η πραγματικότητα συγκρούεται με τα όνειρα ή στη ροή της ζωής προσκολλάται στον αέρα και παρασύρεται από το γλυκό
αναποδογυρίζει τον κόσμο εκεί που η σκέψη πνίγεται σε άσβεστες φωτιές
πολύς χρόνος δολοφονείται σε ώρες άγρυπνες περιμένει έναν φάρο πιο πέρα.
Geschreven door juliusdzs om 16:44 Reageer op dit bericht

Meer van julius dreyfsandt zu schlamm - juliusdreyfsandtzuschlammprosa

↑ Terug naar de berichten